Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили у квітні 2019 року. Він набув чинності 16 липня 2019 року. Але набрання чинності деякими нормами було відкладено – ймовірно, для полегшення переходу.
16 липня 2022 року вийшла нова редакція закону з урахуванням цих норм. Вони стосувалися використання української мови в Інтернеті та в інтерфейсах товарів.
Основні положення оновленого закону про мову такі:
- українська версія має стати основною для всіх веб-ресурсів, зареєстрованих в Україні;
- частковий переклад не допускається – має бути повноцінна мовна версія;
- обсяг української версії має відповідати іншим мовним версіям (бути не меншим);
- перекладу підлягають як сайти, так і мобільні додатки, акаунти в соцмережах, месенджерах (Facebook, Instagram, канали в YouTube, Telegram, Viber);
- будь-який товар із програмним керуванням повинен мати україномовний інтерфейс (навіть якщо керування здійснюється за допомогою кнопок);
- е-комерція (email-розсилки, чат-боти, сповіщення, повідомлення, реклама) має здійснюватись українською мовою;
- проєктна та технічна документація, а також договори надаються державною мовою;
- консультації та спілкування менеджерів із клієнтами за стандартом ведеться українською, якщо покупці не наполягають на іншому варіанті;
- випуски друкованих ЗМІ обов'язково повинні містити україномовні екземпляри – випуски іншими мовами можливі лише одночасно з україномовними;
- при розповсюдженні електронних випусків за підпискою діють тіж самі правила, що й для друкованих ЗМІ.
Як і раніше, деякі послаблення допускаються для іноземних компаній, які ведуть господарську діяльність на території України.
У них мають бути українські версії сайтів, але вони не обов'язково будуть основними. Обсяг інформації на українській версії може бути меншим – достатньо дати зрозуміти, чим займається компанія.
Щодо повноти та якості перекладу для українських сайтів, то тут вимоги посилилися. Раніше допускалося поєднання україномовних карток товарів із російськомовним інтерфейсом сайту, хоч це й неправильно. Тепер це вважатиметься порушенням.
Відсутність україномовного інтерфейсу на товарі або його обмеженість, порівняно з іншими мовними версіями, тепер вважатиметься порушенням закону, отже споживачі мають право скаржитись на продавця.
Для ЗМІ діятимуть тіж самі правила, що й для сайтів: повнота інформації у випуску українською мовою має відповідати випускам іншими мовами. Розмір тиражу теж повинен бути відповідним (не меншим).
Під одночасним випуском тиражів мається на увазі випуск різних мовних версій того ж дня. При цьому треба дати читачам можливість підписатися на українські новини у випадку з електронними ЗМІ.
Як бачимо, перекласти потрібно великий обсяг інформації – одним сайтом справа не обмежиться. Тепер це справді стосується всіх та охоплює різні сфери діяльності. Якщо ви стежили за тенденціями та готувалися, то вже виконали більшість вимог.
